Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (8)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ліхтарьов І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Сушко В. О. 
Радіаційний захист і здоров'я персоналу підрядних підприємств, що виконують роботи з перетворення об'єкта "Укриття” ДСП ЧАЕС на екологічно безпечну систему [Електронний ресурс] / В. О. Сушко, Д. А. Базика, І. А. Ліхтарьов, Л. О. Ляшенко, В. Б. Берковський, К. М. Логановський, С. Ю. Нечаєв, Л. І. Швайко, Е. О. Саркісова, О. О. Колосинска // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 373-383. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_41
Перетворення об'єкта "Укриття" ДСП Чорнобильська АЕС (ОУ) на екологічно безпечну систему є однією з найважливіших державних програм України, а медичні та дозиметричні заходи, спрямовані на збереження здоров'я персоналу, який бере участь у цих роботах, посідають чільне місце серед найактуальніших проблем сучасної клінічної радіобіології, радіаційної гігієни та радіаційного захисту. Мета дослідження - розробити та впровадити систему медичного і біофізичного контролю стану здоров'я, працездатності та радіаційного захисту персоналу, який виконує роботи з перетворення ОУ на екологічно безпечну систему. Запропоновано і впроваджено взаємозв'язану комплексну систему медичного та біофізичного (внутрішнє та зовнішнє опромінення) контролю персоналу, який виконує виробничі завдання за умов дії іонізуючого випромінення та відкритих джерел іонізуючого випромінення. Проведення медичної експертизи передбачає оцінку стану кровотвірної, імунної, ендокринної, респіраторної систем, органа зору, нервової системи, психіки та психофізіологічної адаптації, органа слуху і рівноваги, системи кровообігу, системи травлення, урогенітальної системи, а також кістково-м'язової системи. Проведено медичний контроль 19 434-х осіб персоналу. Результати вхідного медичного контролю свідчать: допущено до робіт 4698 (48,90 %) робітників, не допущено - 4909 (51,10 %). Індивідуальні річні ефективні дози опромінення в переважній частині випадків не перевищували 12 мЗв. Кількість випадків, коли за поточного біофізичного контролю у пробах калу було виявлено вміст 239+240Pu на рівні, що перевищує 1,5 мБк/проба, становила 1845. При цьому, індивідуальні дози внутрішнього опромінення не перевищували 1 мЗв. Висновок: програма медичного та біофізичного забезпечення робіт з реконструкції ОУ засвідчила свою необхідність і ефективність, оскільки результати показали, що за унікальних радіаційно-гігієнічних умов найкритичнішими є не інженерно-технічні проблеми, а - як зберегти здоров'я і працездатність людей та запобігти переопроміненню персоналу, в т. ч. і за рахунок внутрішнього опромінення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 678.326 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Ліхтарьов І. А. 
Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів України та реконструкція індивідуалізованих доз суб’єктів Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (досвід, результати та перспективи) [Електронний ресурс] / І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, О. М. Іванова, С. В. Масюк, М. І. Чепурний, З. Н. Бойко, В. Б. Герасименко, С. О. Терещенко, Г. І. Кортушин, О. Д., Кравченко І. Г., Губіна І. Г. Марценюк // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 208-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2016_22_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 958.9 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Василенко В. В. 
Експериментальне відновлення процедури проведення ЛВЛ-вимірювань 1986 року [Електронний ресурс] / В. В. Василенко, О. М. Іванова, Л. О. Литвинець, В. О. Пікта, Г. М. Задорожна, М. І. Чепурний, І. А. Ліхтарьов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 119-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_9
Мета дослідження - експериментальне відновлення процедури проведення ЛВЛ-вимірювань 1986 р. й оцінка їх мінімально-детектованої активності. Дослідження було проведено на гамма-радіометрі СРП-68-01 зі сцинтиляційним детектором на основі кристалу NaI(Tl) <$Esymbol ж~30~times~25> мм<^>2 та одноканальному спектрометрі NC-482-BM (фірми Bicron) зі сцинтиляційним детектором на основі кристалу NaI(Tl) <$Esymbol ж~52~times~52> мм<^>2. У роботі використано захисну камеру експертного лічильника випромінювання людини (ЛВЛ), гомогенні фантоми тіла людини з радіоактивним наповнювачем, результати ЛВЛ-вимірювань пацієнтів радіаційного реєстру (РР) ННЦРМ, одержані за допомогою ЛВЛ "Скриннер-ЗМІ". В роботі використано дозиметричні та математичні методи. Відновлено процедуру проведення ЛВЛ-вимірювань на приладах, які використовувались у 1986 р. для визначення вмісту інкорпорованого радіоцезію у населення РЗТ. За проведеною оцінкою мінімально-детектована активність ЛВЛ-вимірювань, проведених у 1986 р., лежить у межах від 1,3 кБк-організм<^>-1 (у випадку застосування одноканального спектрометра NC-482-ВМ зі сцинтиляційним детектором на основі кристалу <$Esymbol ж~52~times~52> мм2) до 7,4 кБк-організм<^>-1 (у випадку застосування гамма-радіометра СРП-68-01 зі сцинтиляційним детектором на основі кристалу NaI(Tl) <$Esymbol ж~30~times~25> мм2) для дорослої людини за часу вимірювання 60 с; від 0,8 до 5,6 кБк-організм<^>-1, відповідно - для підлітка; та від 0,5 до 3,8 кБк-організм<^>-1, відповідно - для дитини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.809 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Ліхтарьов І. А. 
Основні принципи та досвід проведення комплексної дозиметричної паспортизації населених пунктів України [Електронний ресурс] / І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, С. В. Масюк, О. М. Іванова, М. І. Чепурний, З. Н. Бойко, В. Б. Герасименко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 75-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_7
Мета огляду - узагальнення результатів Комплексної дозиметричної паспортизації (що проводилась у 1991 - 2014 рр.) населених пунктів (НП) України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії. Дозиметрична паспортизація відіграла ключову роль у Загальнодержавній програмі ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на всіх етапах контролю поточного радіаційного стану та підтримки прийняття рішень щодо різних видів втручань і соціальних пільг населенню радіоактивно забруднених територій. Роботи, виконані в межах дозиметричної паспортизації, не мали аналогів серед досліджень, які мали місце після інших широкомасштабних промислових та комунальних аварій як за масштабами, так і за тривалістю радіоекологічного та дозиметричного моніторингів. Новаторськими стали методологічні підходи до оцінки паспортної дози НП, а також до визначення концепції річної дози, як дози для прийняття рішень для введення прямих і непрямих контрзаходів для НП України. Впродовж усього поставарійного періоду було видано 16 Збірок загальнодозиметричної паспортизації, які акумулюють результати сотень тисяч спектрометричних, радіохімічних та ЛВЛ-вимірювань, що були проведені у 1991 - 2014 рр. на радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської аварії територіях. Розраховані на основі цих вимірювань річні паспортні дози (та їх компоненти) є унікальною інформацією, що кількісно характеризує рівень та часову динаміку радіаційного стану для кожного з 2162 НП 74 районів 12 областей впродовж усього післяаварійного періоду. Завдяки роботам з дозиметричної паспортизації було створено унікальні за своєю структурою і змістом бази даних, які містять кількісні характеристики територіально-часового розподілу і динаміки змін низки важливих радіологічних показників, а саме: вміст 137Cs та 90Sr у продуктах харчування (молоці та картоплі) місцевого виробництва (понад 500 тис. вимірів); понад 1,3 млн. вимірів вмісту радіоцезію в організмі мешканців НП України; близько 100 тис. оцінок доз опромінення (окремо зовнішнього і внутрішнього) жителів НП, які розташовані на радіоактивно забруднених територіях. Результати дозиметричної паспортизації виконували роль одного з основних дозових критеріїв під час узагальнення наслідків Чорнобильської аварії, представлених у Національних доповідях за перші 15, 20 та 25 років після аварії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 8.592 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Ліхтарьов І. А. 
Узагальнені результати реконструкції індивідуалізованих доз суб’єктів Державного Реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, С. В. Масюк, О. М. Іванова, М. І. Чепурний, З. Н. Бойко, В. Б. Герасименко, С. О. Терещенко, І. Г. Кравченко, Г. І., Марценюк О. Д., Губіна І. Г. Кортушин // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 104-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_8
Починаючи з 2007 р. у відділі дозиметрії ННЦРМ проводяться роботи щодо забезпечення Державного Реєстру України (ДРУ) осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оцінками доз опромінення. На сьогодні індивідуалізацію доз виконано для дев'яти районів, розташованих у Київській, Житомирській, Рівненській та Чернігівській областях. Структуру районно-специфічних моделей, що використовувалися для реконструкції індивідуалізованих доз, було детально описано у попередньому 19-му випуску цього Збірника (2014 р.). Було встановлено умови відбору осіб із ДРУ, відповідно до яких для кожного району сформовано контингент осіб, для яких може бути реконструйована доза. Всього за період 2007 - 2015 рр. індивідуалізовану дозу було реконструйовано для 244 226 осіб 9 районів, що складає ~58 % всіх зареєстрованих в ДРУ мешканців цих районів. Результати розрахунків передавались у ДРУ у форматах, адаптованих до загальної структури баз даних ДРУ. Для кожної особи, для якої задовольнялись умови відбору, оцінювалися: можлива поглинута доза внутрішнього опромінення щитоподібної залози від радіойоду у 1986 р., (у припущенні, що дана особа у 1986 р. мешкала у тому ж населеному пункті, де була поставлена на облік ДРУ); річні дози зовнішнього, внутрішнього та сумарного опромінення усього тіла за період нагляду у ДРУ; сумарна доза опромінення усього тіла, нагромаджена за період нагляду в ДРУ; сумарна нагромаджена доза за період можливого опромінення, починаючи з 1986 р. до року прийняття на облік у ДРУ. Наведено узагальнені результати розподілу суб'єктів ДРУ різних районів за інтервалами доз, нагромаджених у різні періоди після аварії. Районні таблиці-матриці демонструють динаміку нагромадження доз суб'єктами ДРУ як за період їх перебування на обліку, так і за період їх можливого мешкання в населеному пункті реєстрації, починаючи з 1986 р. Сформульовано напрямки подальших досліджень, виконання яких надасть змогу збільшити кількість осіб, яким можна розрахувати індивідуалізовану дозу опромінення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.719 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Ліхтарьов І. А. 
Інтерпретація результатів вимірювань вмісту радіойоду у щитоподібній залозі мешканців України (1986 рік) [Електронний ресурс] / І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, М. І. Чепурний, С. В. Масюк // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 185-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_14
Мета роботи - аналіз, ревізія, оцінка надійності і точності результатів усіх вимірювань радіойоду у щитоподібній залозі (ЩЗ) мешканців України, що було здійснено у 1986 р., та обгрунтування коефіцієнтів калібрування, які мають бути застосовані у разі інтерпретації вимірювань, виконаних некаліброваними приладами. На основі даних 150 тис. прямих вимірювань вмісту 131I у ЩЗ, одержаних в межах тиреодозиметричного моніторингу 1986 р., розраховано активність радіойоду у ЩЗ мешканців найбільш забруднених регіонів України. Розроблено методику розрахунку похибок вимірювань і визначено їх точність у припущенні, що щільність розподілу похибок основних параметрів вимірювання близька до гаусівської. За результатами лабораторних вимірювань визначено калібрувальні коефіцієнти інтегральних радіометрів СРП-68-01 - приладів, що найчастіше використовувались під час проведення тиреодозиметричного моніторингу. Розподіл оцінок вмісту радіойоду в ЩЗ є близьким до логнормального з середнім геометричним - 4,8 кБк та геометричним стандартним відхиленням - 3,8. Більшість цих оцінок (90 %) лежить в інтервалі 0,58 - 47 кБк, а основний масив значень їх відносних похибок (90 %) знаходиться у межах 0,1 - 0,6. Таким чином, одержано модель спостереження радіоактивності ЩЗ з класичною адитивною похибкою.
Попередній перегляд:   Завантажити - 832.671 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського